Одним з основних завдань програми підготовки у рамках Проєкту TEAD є залучення жінок до переходу енергетики на відновлювані джерела енергії в Україні. За підтримки WECF, партнера консорціуму TEAD, нещодавно було проведено вебінар, де обговорювали значення гендерної рівності у Плані відновлення України. Вебінар «Гендерна рівність та зелене відновлення країни: чи можливе одне без іншого?» був організований, зокрема, ГО «Екоклуб», ГО «Екодія! та Фондом ім. Гайнріха Бьолля.
Головне питання, яке обговорили учасниці вебінару: «Чому відновлення України має ґрунтуватися на принципах сталого розвитку, недискримінації та гендерної рівності, і як декарбонізація енергетичного сектору сприятиме розвитку жіночого лідерства, створенню нових робочих місць, пом’якшенню кліматичної кризи та соціальній справедливості?». Для вирішення питання такого масштабу учасники вебінару вирішили його розділити на частини і спробувати окремо відповісти на три запитання: чи враховує нинішній План відновлення України гендерну складову; чому у відновленні української енергетики й довкілля так само необхідно дотримуватися гендерно чутливих підходів; та як процес повоєнного відновлення країни може допомогти розв’язати проблеми нерівності та дискримінації у спільнотах.
Екологічні витрати та гендерна складова
Наталія Лушнікова, координаторка енергетичних проектів ГО «Екоклуб», почала вебінар з того, що наголосила на необхідності «гендерної чутливості та інклюзивності» на шляху сталого розвитку країни, зокрема у природоохоронній сфері, за її словами, повоєнний шлях просто «неможливий без розвитку жіночого лідерства в різних сферах». Далі урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко, детально зупинилася на серйозних екологічних загрозах, з якими зіткнулася країна внаслідок агресії Росії, повідомила про специфіку таких загроз, підкресливши, що у демографічному розрізі у східних та південних регіонах країни найбільше постраждали жінки. За її словами, боротьба з безперервним хімічним забрудненням ґрунту, води та повітря, що відбувається внаслідок вибухів боєприпасів та забруднення території відходами та металобрухтом, а також знищення ландшафтів та рослинності, вимагає уваги до гендерного питання, якщо країна хоче забезпечити здоров’я майбутніх поколінь.
Соціальна справедливість у світлі зміни клімату
Наступна панель, яку вела координаторка програми «Зміна клімату та енергетична політика» Фонд імені Гайнріха Бьолля Оксана Алієва, була присвячена вразливим групам населення, зокрема в контексті зміни клімату. Зайве й говорити, що вразливі групи, такі як переміщені особи, люди з обмеженими можливостями, мігранти або, жінки, якщо дивитися ширше, відчувають певні обмеження у правах та можливостях. Однак «соціальна справедливість дозволяє нам подивитися на привілеї, які є у витоках змін», стверджувала Оксана, викликавши дискусію про «вихідні умови», які часто є нерівними, і потребують застосування системного підходу до розв’язання питання. Вона також підкреслила, що питання енергетичного сектору та гендерної рівності не є взаємовиключними, а скоріше навпаки, мають значний взаємний вплив. Якщо говорити про працевлаштування жінки становлять лише близько 22% працевлаштованих в енергетичному секторі. У той же час, вони також непропорційно несуть тягар підвищення цін на енергоносії, адже жінки, як правило, мають нижчі доходи, вже не говорячи про те, що в Україні традиційно більша частина справ у домогосподарстві покладена на жінок. Наслідки зміни клімату, ймовірно, поглиблять такі диспропорції, і це вже спостерігається в громадах, особливо вразливих до зміни клімату. Оксана припускає, що перехід від викопного палива до відновлюваних джерел енергії, на додаток до очевидних переваг для нашої планети, надасть нам можливість зменшити такі диспропорції.
Такі розбіжності були додатково висвітлені у прикладі, який навів керівник відділу енергетики ГО «Екодія» Костянтин Криницький. Він уважно стежить за дискусіями, що відбуваються навколо вугільних шахт Донеччини та очікуваних наслідків їхнього закриття. Щоб уникнути негативних наслідків таких кардинальних змін у регіоні, а також максимально скористатися з переваг закриття шахт, Тамара Марценюк, соціологиня та гендерна дослідниця запропонувала ряд рекомендацій, які категоризувала за чотирма аспектами: ринок праці; освіта і перекваліфікація; сфера охорони здоров’я та умов праці; та рівень громади – умови проживання і безпека.
Посилання на вебінар див. тут
From <https://www.wecf.org/gender-equality-and-ukraines-green-recovery-is-one-possible-without-the-other/>
